Юзеф Пілсудський – національний герой Польщі, перший очільник відродженої Польської держави, засновник польської армії та перший її маршал. Всі його зусилля були направлені на здобуття незалежності для Польщі. Біографія цього політичного діяча досить насичена. Життєві дороги приводили Юзефа Пілсудського й до міста Лодзь, пише lodzyes.eu.
Тут він, переховуючись під псевдонімом Домбровський та вдаючи із себе адвоката, друкував підпільну газету, створеної ним «Польської соціалістичної партії». Перебування Пілсудського у нашому місті було коротким й не дуже щасливим. Помандруємо його шляхами, аби дізнатися більше про лодзький епізод життя Юзефа Пілсудського.
Коротко про Юзефа Пілсудського
Юзеф Пілсудський народився 5 грудня 1867 року у селі поблизу Вільна (сучасний Вільнюс, Литва) в польсько-литовській сім’ї. Його рідний населений пункт з останнього поділу Речі Посполитої у 1795 році був частиною Російської імперії.
Матір Юзефа Марія ознайомила своїх дітей з польською історією та літературою, які на той час зазнавали утисків імперської Росії. Родину Пілсудських надзвичайно обурювала політика русифікації. Тож, з ранніх років Юзеф був патріотично налаштованим. Під час навчання у Віденському університеті юнак належав до польської патріотичної організації «Єдність».
У березні 1887 року Пілсудський був заарештований та звинувачений у підготовці замаху на тодішнього російського імператора Олександра III. Був засланий на 5 років до Сибіру.
У 1892 році повернувся до Вільна та став одним із співзасновників «Польської соціалістичної партії». Організував друкований орган «ПСП» «Роботнік», за що був заарештований у Лодзі – мова про це піде далі.
Під час Першої світової війни створив окремий Легіон польської армії, який воював на боці Австро-Угорщини. Він вважав, що у разі розгрому Німеччиною та Австро-Угорщиною Російської імперії, Польща отримає незалежність. Проте коли Центральні держави оволоділи територією Польщі, «пілсудчики» перейшли в опозицію до німецької і австрійської влади.
Восени 1918 року Пілсудський був призначений «Тимчасовим начальником» відродженої Польської держави та став верховним головнокомандувачем збройними силами Польщі.
Юзефа Пілсудського вважають батьком відродженої Польської Республіки, він став першим, хто носив звання маршала Польщі – це вище військове звання у Збройних силах країни. Пілсудський також є національним героєм Польщі. Його режим встановлений в Польщі, оцінюється, як авторитарний.
Перебування Пілсудського у Лодзі
Відомий політичний діяч перебував у нашому місті недовго. Разом зі своєю тодішньою дружиною Марією Пілсудський приїхав до Лодзі на початку листопада 1899 року. На той час місто було частиною Королівства Польського, контрольованого Російською імперією.
Подружжя орендувало велику чотирикімнатну квартиру на першому поверсі будинку, що на вулиці Всходня, 19. Квартира мала стати не лише місцем проживання подружжя Пілсудських, а й таємною редакцію та друкарнею газети «Роботнік» – друкованого органу «Польської соціалістичної партії».
У Лодзі Пілсудський видавав себе за адвоката на прізвище Домбровський та керував фіктивним офісом. Друкувати газету політику, окрім дружини, допомагав верстальник Казімєж Рожновський та Олександр Малиновський.
У будинку, де мешкали Пілсудські, на першому поверсі також розміщувався склад бавовни. Тож, шум на складі заглушував роботу друкарської машинки. Втім, підпільне друкування газети було справою вкрай небезпечною. Подружжя Пілсудських та їх спільники щодня ризикували бути викритими та заарештованими царськими жандармами. Одного дня так і сталося.
21 лютого 1900 року спільник Пілсудського Олександр Малиновський пішов у канцелярський магазин і придбав надто велику кількість паперу для друку чергового номеру «Роботніка». Це привернуло увагу охорони. Куплений папір Малиновський поніс прямо в квартиру Пілсудських, де провів декілька годин. А ввечері друг Пілсудського по боротьбі з царизмом пішов на вокзал у компанії Казімєжа Рожновського, а далі їх дороги розійшлися. На вокзалі Малиновського уже чекала поліція, а через декілька годин царська охорона увірвалася в орендовану квартиру Пілсудських.
Після тривалого обшуку в помешканні політика було вилучено друкарський верстат, майже готовий 36-й номер «Роботніка», фальшиві печатки та документи і рукописи брошур. Цього було достатньо для того, аби заарештувати Юзефа та Марію.
Вранці 22 лютого подружжя перевезли до царської в’язниці, що на вулиці Гданській, 13 (пізніше це місце стало відомим, як жіноча в’язниця). 17 квітня політика та його дружину перевели до Варшавської цитаделі. Згодом імітуючи психічну хворобу, Пілсудського перевели до петербурзької лікарні, звідки йому вдалося втекти.
Після 1920 року Юзеф Пілсудський отримав звання почесного громадянина Лодзі. А на будинку, де мешкав політик разом зі своєю дружиною, була встановлена перша пам’ятна дошка. У 1945 році за часів комуністичної влади її було знищено. Нову пам’ятну дошку було відкрито 11 листопада 1981 року.
До слова, у Лодзі в 1997 році був встановлений пам’ятник Пілсудському. Також на честь батька відродженої Польської держави у місті названо алею та парк.