П’ятниця, 29 Березня, 2024

Історія гучного вбивства президента Лодзі Мар’яна Цинарського в 1927 році

В історії можна віднайти немало прикладів гучних політичних вбивств. Зокрема, до найбільш резонансних можна віднести вбивство 16-го президента США Авраама Лінкольна, овіяне таємницями вбивство 35-го американського президента Джона Кеннеді, вбивство першого президента Польщі, після відновлення незалежності, Габрієля Нарутовича. Жертвами вбивць ставали не лише очільники держав, а й мери міст та інші впливові політики. Наприклад, під час благодійного концерту було вбито мера Гданська Павла Адамовича.

У міжвоєнний 1927 рік Польщу сколихнула новина про вбивство президента міста Лодзь Мар’яна Цинарського. Політика було зухвало вбито ножем в будинку, в якому знаходилася його квартира, пише lodzyes.eu.

Біографія та політична кар’єра Мар’яна Цинарського

Мар’ян Цинарський – другий президент Лодзі з моменту відновлення Польщею незалежності у 1918 році. Народився майбутній політик та суддя 21 квітня 1880 року у Варшаві. У столиці Цинарський спочатку навчався в гімназії, а потім вивчав юриспруденцію в Імператорському Варшавському університеті. Після завершення навчання проходив практику у місцевому окружному суді.

Впродовж 1906-1907 років працював заступником судді у місті Жирардув. Починаючи з 1910 року, працював у судах в низці польських міст: Опатуві, Сандомирі, Радомі та інших.

Згодом перший очільник відродженої Польської держави Юзеф Пілсудський скерував Мар’яна Цинарського до Лодзі, де той став суддею місцевого окружного суду. Відбулося це в 1919 році.

Через чотири роки уродженця Варшави з юридичною освітою, багаторічного суддю Мар’яна Цинарського було обрано президентом міста Лодзь.

За час його правління було відкрито Міський освітній кінотеатр, Міську картинну галерею, лікарню на вулиці Древновській, будинок для людей похилого віку і калік на вулиці Нарутовича, а також розпочалося будівництво Народного парку на Здоров’ї. Крім того, за час головування Цинарського у Лодзі почали працювати автомобілі швидкої медичної допомоги. Цинарський був ініціатором впровадження почесної літературної Нагороди міста Лодзь.

Гучне вбивство Цинарського

14 квітня 1927 року місто Лодзь сколихнула новина про вбивство президента міста. Політика вбив безробітний 25-річний бруківник Адам Валащик. Злочинець мав спільника – 21-річного Казімєжа Ридзевського.

Як відбувся злочин? Близько 11-ї години ранку 14 квітня (в той день припадав Великий четвер перед Великоднем) Мар’ян Цинарський вийшов зі своєї квартири, яка знаходилася в будинку на вулиці Анджея Струга, 4. У дворі очільника міста чекав фіакр – найманий міський кінний екіпаж, аби відвезти його до магістрату.

На сходах президента Лодзі підстерегли Валащик та Ридзевський. Останній крикнув: «Готуйсь!» своєму спільникові, коли побачив, як президент спускається сходами. Ридзевський підбіг до політика та схопив його за руку, аби той не встиг дістати пістолет. В цей момент Адам Валащик наніс Цинарському смертельне ножове поранення. Після цього нападники втекли з місця злочину.

Закривавлений президент прокричав: «Злодії». Крик президента Лодзі почув лікар родини Цинарських, який жив в тому самому будинку, що і президент. За якусь мить він уже був біля політика, однак нічим не зміг йому допомогти, адже ножове поранення було дуже глибоким. Через декілька хвилин Мар’ян Цинарський помер.

Зухвале вбивство президента Лодзі підняло «на ноги» всю поліцію та слідчих міста – правоохоронці кинулися шукати злочинців. А тому, хто ідентифікує вбивцю, обіцяли винагороду в 5 тис. злотих.

17 квітня вбивцю президента Лодзі – безробітного бруківника Адама Валащика, який мешкав в районі Балути, було затримано. Він зізнався поліцейським у скоєному, а також розповів про свого спільника Казімєжа Ридзевського та надав їм його адресу.

Мотив злочину – помста

Під час судового процесу Адам Валащик заявив, що вбив очільника міста через те, що той не надав йому роботу. З квітня по вересень 1926 року Валащик працював бруківником. Інженер, який керував комунальними роботами, звільнив Валащика через те, що той пиячив, дебоширив та погрожував іншим працівникам. Вдома, за свідченням близьких злочинця, він часто бив свою дружину.

Після звільнення Валащик почав оббивати пороги магістрату, аби знайти допомогу у працевлаштуванні. Декілька разів намагався потрапити до президента Лодзі, однак не вийшло. Згодом дізнався його домашню адресу. Чекав на Цинарського біля будинку, де той проживає, коли політик повертався з роботи. Зустрівшись з очільником міста, попросив його про працевлаштування. Президент Лодзі натомість відповів, що з цим питанням йому варто звернутися до магістрату.

Після ще однієї невдалої спроби випросити у президента роботу, Валащик вирішив помститися політикові. Спочатку познайомився з Казімєжем Ридзевським, який став його спільником, а потім придбав ніж. Зранку 14 квітня молоді чоловіки випили спиртного в одному з ресторанів міста та пішли на злочин.

Суд засудив Адама Валащика до смертної кари, а його спільник Казімєж Ридзевський отримав довічний термін ув’язнення.

.,.,.,.