Трагічна доля лодзької шпигунки Марії-Євгенії Ясінської

Імена видатних жінок, які були причетними до визволення Польщі з-під нацистської окупації, все ще далеко не всім відомі. Так вже склалося у нашому патріархальному світі: панує думка, що “війна не має жіночих облич”, хоча стать ніяк не пов’язана з героїзмом чи виконанням воєнних завдань.

Серед відомих жінок, які служили в Армії Крайовій і були родом з Лодзі, – Марія-Євгенія Ясінська, талановита польська розвідниця та службовиця Союзу збройної боротьби, пише сайт lodzyes.eu.

Доля героїчної Марії-Євгенії була нелегкою й навіть трагічною, проте вона зуміла допомогти багатьом людям, жертвуючи власним життям. Детальніше про неї розкажемо у матеріалі нижче.

Освіта та юність

Марія-Євгенія Ясінська народилася 20 листопада 1906 року в Лодзі, тут й провела свої дитячі та юні роки. Про її дитинство інформації майже не знаходимо, натомість знаємо, де дівчина здобувала освіту. 

1928 року вона закінчила середню жіночу школу Романи Конопчинської-Соболевської. Була зацікавлена медициною, тож продовжила здобувати освіту у Варшавському університеті, де навчалася на фармацевтичному факультеті. Там здобула фах помічниці аптекаря.

Марія-Євгенія була дуже активною дівчиною. Крім роботи та навчання, вона була активісткою 6-ї скаутської команди в Лодзі, брала участь у зборах команди, виступала разом з ними.

Недовго судилося Марії-Євгенії працювати за фахом та насолоджуватися своїми молодими роками. Міжвоєнні роки самі собою були нелегкими, а вже невдовзі почалася Друга світова війна, яка перевернула її життя, як і інших мільйонів людей. 

Початок Другої світової війни

Коли почалася Друга світова війна, Марія-Євгенія не вагалася. Вона, бувши активісткою скаутського руху, не могла стояти осторонь загрози, що насувалася на польський народ. Тому буквально з перших днів війни вона долучилася до підпільного руху в Лодзі.

Підпільний рух мав свої особливості та труднощі, він був не менш небезпечним, ніж бойові завдання на лінії зіткнення. Доводилося неабияк маскуватися, щоб не потрапити до рук нацистів. Марія-Євгенія так і зробила: коли війна почалася, її освіта дозволила їй зробити ідеальне амплуа звичайної працівниці аптеки, помічниці фармацевта. Тоді вона працювала у лодзькій аптеці “Pod Łabędziem”, в якій завідувачем був німець.

Робота в аптеці була корисною не тільки для прикриття своєї підпільної антинацистської діяльності. Це була посада, за допомогою якої допомагала нужденним, зокрема тим, хто був у розшуку нацистів. Зокрема саме завдяки цьому їй вдавалося допомагати людям – вона їм продавала важкодоступні ліки та організовувала медичну допомогу тим, хто постраждав через війну та окупацію.

Згодом, коли Марія-Євгенія повністю увійшла в довіру німецького керівництва аптеки, робота тут відкрила для неї нові можливості. Тоді вона виготовляла в підвалі аптеки фальшиві документи для польських солдатів, іноземних офіцерів, євреїв, священників та тих, хто перебував в розшуку. Допомагала Марія-Євгенія і в’язням концентраційних таборів, гетто та таборів примусової праці в Лодзі – туди вона таємно відправляла посилки з продуктами та медикаментами. В деяких джерелах також знаходимо інформацію про те, що Ясінська також переправляла людей за кордон, щоб врятувати їх.

Як викрили лодзьку шпигунку?

Багато місяців Марії-Євгенії вдавалося успішно грати свою роль і допомагати своїм співвітчизникам. Однак німці були дуже пильними, вони ретельно вишукували поляків у підпіллі, переслідували багатьох людей, особливо тих, хто був освіченим. Ясінська була серед таких – працівниця аптеки, що мала університетський диплом, активістка і ще й учасниця скаутського руху.

“Попалася” Марія-Євгенія під час реалізації акції “Dorsze” 19 квітня 1942 року, яка полягала у перевезенні трьох британських офіцерів за кордон. Ті були військовополоненими та ув’язненими у місцевому нацистському таборі, а коли випала нагода, зуміли втекти звідти, однак більше перебувати на території окупованої Польщі не могли.

Заарештували Марію-Євгенію Ясінську на її робочому місці, в аптеці. Тоді лодзьку шпигунку відправили у в’язницю, де вона пережила чимало жаху. Нацистські наглядачі катували її, намагаючись вивідати будь-яку інформацію про підпільний рух та спільників, які допомагали Марії-Євгенії у реалізації антинімецьких акцій.

Як свідчать відкриті джерела, дівчина мужньо трималася й не виказала своїх поплічників ані словом. Розслідування та допити тривали близько року, однак весь цей час вона вперто мовчала і не визнавала свою провину. Жодної конкретної інформації про підпільний рух чи інших діячів підпілля Марія-Євгенія не виказала.

8 березня 1943 року справу Ясінської заслухали у районному суді. Під час засідання були присутні німецькі генерали та офіцери, які допомогли судді винести жахливий вирок: страта через повішення. При цьому підтвердженням причетності Ясінської до підпільного руху слугували слова однієї людини – Бернарда Дрозда, члена підпільної організації, яка діяла в Познані. Його також спіймали та ув’язнили, довго допитували й піддавали тортурам, щоб отримати необхідну інформацію. Так він й проговорився про Марію-Євгенію Ясінську з Лодзі.

Як свідчать листи Марії-Євгенії, опубліковані на baedekerlodz.blogspot.com, вона спокійно й з честю прийняла свою долю. Єдине, з чим не могла змиритися, це те, що її судили як злочинницю, хоча вона нею не була, адже робила все для того, аби допомагати людям, рятувати їхні життя.

Смерть та пам’ять про Ясінську

Вона мала змогу просити про помилування, яке було можливим, хоч вирок оскарженню не підлягав, однак вирішила цим не скористатися. Натомість спробу отримати помилування для Марії-Євгенії здійснила її сестра Гелена від імені матері, яка з листом звернулася до німецької владної верхівки. Однак це не допомогло.

Минуло більше місяця до реалізації вироку й 20 квітня 1943 року відбулася страта лодзької шпигунки у стінах в’язниці на вулиці Коперника. Перед стратою вона мала змогу написати кілька слів для своїх рідних, в якому вона написала, що дуже жалкує за тим, що наглядачі не дали їй перед смертю сповідатися.

Також перед стратою Марія-Євгенія просила німців віддати її тіло матері, однак цього вони так і не зробили. Так само ніхто й досі не знає, де поховали Ясінську, адже німці після страти про це не повідомили її сім’ю, а відповідної таблички з її іменем на кладовищах Лодзі рідні не знайшли.

У 1944 році вона була посмертно нагороджена срібним хрестом ордена Virtuti Militari, а в 30-ту річницю визволення Польщі також Хрестом Доблесті. Після остаточного завершення воєнних дій, у 1945 році, британська розвідка знайшла сім’ю Ясінської, щоб засвідчити їм свою шану. Тоді родина Ясінської отримала слова вдячності від верховного командування британських ВПС. 

Пам’ятників Марії-Євгенії в Лодзі немає, проте на стінах тієї легендарної аптеки, в якій шпигунка вела свою підпільну діяльність, висить меморіальна дошка на честь про видатну польську діячку часів Другої світової війни. 

Також ім’я Ясінської гордо носить Третій лодзький скаутський загін “Koniczyny” – сучасні продовжувачі скаутської справи в місті.