Польський політик Ґжеґож Палька, передусім відомий, як активіст профспілкового руху, один із лідерів лодзького осередку «Солідарності». Політичний в’язень, був арештований та інтернований під час воєнного стану в Польщі, введеного тодішньою комуністичною владою.
Лодзяни знають Ґжеґожа Пальку, як першого демократично обраного президента міста після демонтажу комуністичного устрою в Польщі. Президентом Лодзі Палька був з 1990 по 1994 рік. Політик любив Лодзь, можливо, тому що це було його рідне місто. Він мав власне бачення розвитку міста, розпочав процес ревіталізації. Проте не всі плани політику вдалося реалізувати. Про те, що вийшло, а що ні на посаді президента Лодзі та про боротьбу Пальки за вільну Польщу – читайте в матеріалі на сайті lodzyes.eu.
Активіст профспілкового руху та організатор лодзького осередку «Солідарності»
Народився Ґжеґож Палька 8 травня 1950 року у місті Лодзь в інтелігентській родині. За освітою він хімік-технолог. Навчався в Лодзькому Технологічному університеті (Лодзькій Політехніці).
До того, як стати політиком Палька працював науковим співробітником у своїй альма-матер. Юний Палька дотримувався антикомуністичних поглядів, був відданий польському націонал-патріотизму.
У 1980 році Ґжеґож Палька поповнив лави «Солідарності» – незалежної професійної спілки робітників у Польщі, яка згодом переросла в широкий суспільно-політичний рух і зробила вагомий внесок для демонтажу комуністичного режиму. Відтоді Палька був активним діячем «Солідарності». Очолював страйковий комітет Лодзької Політехніки, за що пізніше, після введення воєнного стану поплатився роботою.
Саме в його квартирі в будинку, що розташовувався на вулиці Наврот, 43 був створений лодзький осередок профспілки «Солідарність». Ґжеґож був одним із його лідерів.
Палька зараховувався до числа радикальних антикомуністичних фундаменталістів «Солідарності» і водночас вирізнявся своєю інтелігентністю. Завдяки своїм комунікативним якостям був одним з тих, хто від імені профспілки вів переговори з владою.
У рідному місті політик мав велику популярність і серед робітників, і серед інтелігенції. Також його любила молодь.
Як відомо, після хвилі масових виступів проти комуністичної влади, режим генерала Войцеха Ярузельського запровадив воєнний стан по всій країні та оголосив «Солідарність» поза законом. Тисячі провідних активістів профспілки були затримані та направлені в центри інтернування. Серед них був і Ґжеґож Палька. Спочатку політика утримували в таборі поблизу Гданська, а потім у Варшаві.
Після скасування воєнного стану, влада ПНР відмовилася від показового судового процесу над Палькою та іншими діячами «Солідарності». У липні 1984 року лодзянина амністували.
Діяльність на посаді президента Лодзі
У жовтні 1989 року Ґжеґож Палька став одним із засновників партії «Християнсько-національне об’єднання». Створення нових партій та оживлення політичного життя стало можливим після проведення 4 червня 1989 року перших демократичних виборів до Сенату, де «Солідарність» завдала нищівної поразки комуністам.
На початку 1990 року політик став одним із засновників «Лодзької громадянської угоди», яка того ж року отримала перемогу на місцевих виборах у Лодзі. Палька спочатку став віце-президентом міста при тодішньому президентові Вальдемарі Богдановичу. А згодом депутати обрали Пальку президентом міста. Таким чином, Ґжеґож Палька став першим демократично обраним президентом міста після повалення комуністичного режиму в Польщі.
Його керування містом припало на непрості часи. Це був період промислового спаду та стрімкого зростання безробіття в Лодзі. Тож, президенту міста іноді доводилося йти на непопулярні та болючі реформи. Докладав чимало зусиль, аби Лодзь залишилася містом текстильної промисловості в умовах впровадження ринкових відносин. Запроваджував також різноманітні програми допомоги для тих, хто втратив роботу.
Політик любив своє рідне місто, мав бачення його розвитку. Хотів, аби Лодзь стала більш привабливим містом. За його каденції було розпочато процес ревіталізації Лодзі, який мав на меті дати нове життя недіючим промисловим об’єктам міста. Було також відреставровано чимало кам’яниць.
Після чергових міських виборів у 1994 році Ґжеґож Палька очолив міську раду.
Трагічна загибель та численні нагороди
Лодзький політик трагічно загинув 12 липня 1996 року в автомобільній аварії у селищі Злотники Лодзького воєводства. Палька був за кермом авто, разом з ним в салоні транспортного засобу перебували його дружина Ядвіга з подругою, син Домінік та друг сина Войхец. У злощасній ДТП пощастило вижити лише Ядвізі та її подрузі.
Ґжеґож Палька був похований на католицькому кладовищі Доли в Лодзі. На момент загибелі політику було всього 46. Багато планів та ідей, які стосувалися Лодзі, він так і не встиг втілити в життя.
Палька був удостоєний численних нагород. Зокрема, був нагороджений Лицарським хрестом Ордена Відродження Польщі, Командорським хрестом Ордена Відродження Польщі та Хрестом Свободи і Солідарності.
Щороку річниці його загибелі вшановуються за участі офіційних представників влади Лодзі.