Лодзь можна назвати серцем Польщі, адже це місто розташоване у самісінькому центрі країни. Станом на початок 2020-х років Лодзь була третім за величиною містом Польщі. Місто має давню та цікаву історію. Перші згадки Лодзь, як поселення, датовані XIV століттям, а Магдебурзьке право було надано місту в 1423 році. Важливою сторінкою в історії Лодзі стало проголошення міста центром промисловості тодішнього Королівства Польського. Відбулося це в першій половині XIX століття. З тих пір Лодзь стала важливим містом на економічній мапі Європи.
У розвиненому промисловому місті Лодзь відбулося немало гучних історичних подій, які ставали визначальними для всієї країни. Тут були і революції, і боротьба робітників за свої права, а після Другої світової війни місто на короткий період часу перейняло на себе роль столиці, пише lodzyes.eu.
Надання міських прав
Згідно з легендами та переказами, польське місто Лодзь з’явилося серед зелених та густих лісів на березі річка Лудка. Спочатку це було невелике сільське поселення, яке називалося Лодзья.
Перша письмова згадка Лодзь, яка відома історикам, датована 1332 роком в записі князя Ленчицького Владислава Горбатого. В документі він передає середньовічне село Лодзья у власність Влоцлавському єпископству.
Зі ще одного середньовічного запису відомо про те, що 15 травня 1414 року капітула Влоцлавський оголосив про розташування міста Лодзь в межах села Лодзья. Це була важлива подія в житті міста. Певний час, починаючи з 1990-х років і до 2012 року, лодзяни навіть щорічно святкували день народження свого міста саме 15 травня.
Однак ще більш знаковим днем в історії Лодзі стало 29 липня 1423 року. Цього дня король Польщі і великий князь Литовський Владислав II Ягайло надав Лодзі Магдебурзьке право. В житті кожного європейського середньовічного міста це була знакова подія. Отримання Магдебурзького права врегульовувало права міст на самоврядування. Містом починав управляти магістрат, який складався з обраних мешканців міста. Важливим аспектом Магдебурзького права було також і регулювання питання торгівлі – у місті з’являлися регулярні ярмарки.
Надання Лодзі міських прав за Магдебурзьким правом, беззаперечно, було важливою та позитивною подією. Та попри це, до початку XIX Лодзь являла собою невелике поселення, а основою існування його мешканців було землеробство. Все кардинально змінилося після 1820 року.
Проголошення Лодзі промисловим містом
Перш ніж поринути в історію проголошення Лодзі промисловим містом, варто зосередити увагу на подіях початку XIX століття, які відбулися на політичній карті Європі. Адже вони безпосередньо стосувалися Лодзі.
У 1806 році Лодзь була включена до складу Варшавського герцогства. А після Віденського конгресу у 1815 році, коли герцогство було розпущене, значні за розмірами польські землі, включно і з містом Лодзь, ввійшли до складу Російської імперії, як автономне утворення – Королівство Польське Конгресове.
Як уже згадувалося, нова віха в історії Лодзі розпочалася в 1820 році. Тоді, завдяки зусиллям префекта Мазовецького Раймунда Рембелінського, Лодзь та її околиці урядом Королівства Польського було проголошено зоною для промислового розвитку. Це дало початок заснуванню у місті перших текстильних мануфактур та цехів. А першу бавовнопрядильну фабрику у місті заснував виходець із Саксонії Крістіан Фридерик Вендіш. Разом з тим почали з’являтися і перші поселення робітників та майстрів. Важливою подією в історії Лодзі стало встановлення парового двигуна на Білій фабриці Людвіка Гейєра в 1839 році. Після запуску низки бавовняно-прядильних фабрик в пошуках легкого життя та щасливої долі до міста ринули тисячі мігрантів – вони влаштовувалися працювати на новостворені підприємства. Місто розросталося, поглинало навколишні села, швидкими темпами відбувалася індустріалізація та урбанізація, а в окремих промисловців з’являлися цілі текстильні імперії.
Справжнього розквіту та піднесення місто досягло наприкінці XIX-на початку XX століть. Лодзь з населенням 300 тис. осіб зайняла чільне місце на карті тодішнього Королівства Польського.
Проголошення Лодзі зоною промислового розвитку мало важливі економічні та суспільно-політичні наслідки для міста.
Революція 1905-1907 років
В 1905-1907 роках Російську імперію та поневолені нею території охопили революційні події. Причиною стала економічна криза, викликана поразкою Російської імперії в російсько-японській війні.
Містами Російської імперії прокотилися мирні демонстрації робітників, які вимагали покращення умов праці, а також висували політичні гасла. На той час контрольоване Російською імперією Королівство Польське фактично стало головним центром революційної боротьби.
Помітне місце в цих подіях зайняло місто Лодзь, адже тут в червні 1905 року відбулося багатотисячне повстання робітників, відоме, як Червневе повстання. Йому передували страйки та заворушення, які розпочалися в січні 1905 року одразу після новин про розстріл мирної демонстрації робітників у Санкт-Петербурзі. Лодзяни виходили на вулиці міста з транспарантами з гаслами: «Геть самодержавство!», «Геть війну!».
27 січня 1905 року на вулиці Лодзі вийшли понад 70 тис. робітників. Вони вимагали запровадження 8-годинного робочого дня, покращення умов праці, розширення прав для польського населення. До протестантів приєдналися також і студенти, які виступали проти русифікації в навчальних закладах.
Перші протестні акції у Лодзі були придушені царською поліцією. У червні 1905 року протести відновилися з новою силою, а після вбивства поліцією близько десяти робітників-демонстрантів, акції переросли у справжнє повстання.
Ввечері 21 червня розлючені робітники почали будувати барикади та здійснювати збройні напади на поліцейських та військових патрулів. 23 червня через запеклі сутички між робітниками з однієї сторони та царською армією і поліцією з другої, у місті були закриті всі фабрики, заводи, крамниці та установи. Того ж дня указом російського імператора у місті було введено воєнний стан.
В підсумку, через неналежну організацію та погане озброєння 25 червня Лодзьке повстання було придушене регулярною царською армією. За різними даними, було вбито від 150 до 800 протестувальників, а близько 2 тисяч отримали поранення.
Лодзьке повстання увійшло в історію, як одне з найбільших повстань в 1905-1907 рр. на теренах Російської імперії та захоплених нею землях.
Лодзь стає центром Лодзького воєводства
Важливі політичні події в історії Лодзі відбулися після відновлення Польщею незалежності в 1918 році. В результаті нового адміністративного поділу було створено Лодзьке воєводство, столицею якого стало місто Лодзь. Окрім губернської влади, місто мало власне самоврядування – міську раду з виконавчим органом на чолі з президентом.
Перше засідання міської ради в Лодзі, після відновлення Польщею незалежності, відбулося 27 березня 1919 року. Тодішня міська рада складалася з 75 депутатів. Поляки мали 49 місць, євреї – 19, німці – 7.
Першим головою міської ради та президентом Лодзі у міжвоєнні роки став Алексій Вінцентій Ржевський.
Лодзь – столиця Польщі замість Варшави
У січні 1945 році місто Лодзь було звільнене від нацистських загарбників. Попри це в історії Лодзі розпочався новий складний етап – Польща опинилася в сфері впливу СРСР. До влади в країні прийшли комуністи, які заходилися встановлювати свої правила.
Варто зазначити, що після звільнення Польщі від гітлерівців, її столиця – Варшава була зруйнована на 80% і радше нагадувала руїни, аніж місто. Відбудова Варшави потребувала часу та значних ресурсів.
Тож, в перші повоєнні роки неофіційною і тимчасовою столицею Польщі стала Лодзь. Впродовж 1945-1948 років тут працювали головні державні установи Польської Народної Республіки.
Чому саме Лодзі випала роль стати неофіційною польською столицею у післявоєнні роки? По-перше, на відміну від інших польських міст Лодзь лишилася фактично неушкодженою, по-друге, не менш важливим чинником стало розташування міста – в самому центрі Польщі, по-третє, місто мало славне промислове минуле.
Для тодішньої комуністичної влади було також важливим і те, що чимало мешканців Лодзі симпатизували лівим політичним поглядам. І ще один фактор – наявність чималої кількості порожніх квартир та будинків, власниками яких були євреї, знищені гітлерівцями під час Другої світової війни. Тодішня комуністична польська «верхівка» була аж ніяк не проти зайняти спорожнілі житла.
Звісно, це далеко не весь перелік гучних та вагомих подій в суспільно-політичному житті Лодзі. Сторінки історії міста багаті на цікаві події, процеси та факти.