Кілька десятків років тому Лодзь, як і інші європейські міста, сколихнули буремні події Другої світової війни. Хоч місто і не зазнало суттєвих руйнувань, як це сталося з сучасною польською столицею, однак також пережило нелегкий окупаційний період та диктатуру німецьких нацистів, розповідає сайт lodzyes.eu.
Пам’ять про ті воєнні роки назавжди залишиться з тими, хто їх пережив, а також буде частиною світової історії. Однак про це нагадуватимуть не лише пам’ятники та дні вшанування – у Лодзі залишилося чимало речей з цього періоду.
Що це за речі, цікаві факти про них з історії та інше – читайте у матеріалі нижче.
Лодзький “Берлінек”
Якщо завітати на вулицю Калінову, то можна побачити житловий масив, який тутешні мешканці називають лодзьким “Берлінеком”. Таким прізвиськом нарекли цей район недаремно – справа в тому, що впродовж багатьох років лодзяни стверджували, що він побудований у формі нацистської німецької свастики. Щоправда, згодом цю гіпотезу спростували.
Житловий масив було зведено у період німецької окупації Лодзі під час Другої світової війни, у 1940-1941-х роках. Тоді ще ця територія була приміською та нерозбудованою, і нацистська влада вирішила тут облаштувати житло. Згідно з деякими джерелами, будували масив через безоплатну робочу силу – руками в’язнів із сусіднього Радогоща.
В ці роки тут мешкали високопосадовці німецької адміністрації, офіцери нацистського війська. Німці доволі швидко побудували масив, тут були доволі просторі квартири з розмірами від 75 до 100 квадратних метрів, а деякі були навіть двоповерховими. До 1945 року масив мав назву “Am Wiesenhang”.
Схожі житлові комплекси були зведені і в інших районах сучасного Лодзького воєводства, наприклад, у Стоках та Геленовеку. Як і в Лодзі, вони не були призначені для звичайних людей, тут мешкали тільки заможні представники окупаційної влади та війська.
Лодзький “Берлінек” зберігся до наших днів у чудовому стані. Завітавши сюди, можна побачити автентичні архітектурні елементи – наприклад, черепицю, віконниці та вхідні двері. Хоча у повоєнні часи доля житлового масиву складалася по-іншому – вони занепадали, поки не перейшли у підпорядкування польській владі, що повернулася до міста. І у наші дні цей район асоціюється переважно з періодом німецької окупації.
Вантажна станція в Олехові, що мала стати найбільшою в Європі
Німецькі нацисти впровадили у життя Лодзі чимало змін, які торкнулися багатьох сфер діяльності. Наслідки їхнього господарювання в місті можна побачити і в транспортній галузі – наприклад, пам’яткою про ті часи є залізнична станція та будівлі в Олехові.
Окупаційна влада почала будівництво в Олехові велику вантажно-сортувальну станцію. Однак це була не ідея нової влади – про створення цього залізничного вузла говорила ще польська влада у міжвоєнний період, а німці лише реалізували задум, щоправда, не до кінця. Залізничний комплекс в Олехові мав стати найбільшою вантажною станцією у всій Європі.
З будівництвом цього залізничного вузла пов’язані трагічні події. Нацисти не полишили свою традицію залучати до виконання важкої роботи євреїв та тих, кого ув’язнили, тож станцію будували євреї, привезені з Лодзького гетто. Робітників було настільки багато, що тут же, в Олехові, довелося розкинути трудові табори.
Виконуючи тяжку роботу в нелюдських умовах, євреї масово гинули. Згодом їхні тіла ексгумували з залізничних насипів, де окупанти й закопували вимучених полонених. Історики повідомляють, що тут загинуло понад 19 тисяч євреїв. Про трагічну сторінку історії станції нагадує меморіальна дошка, встановлена на цьому місці через багато років.
Також нагадуваннями про діяльність окупаційної влади в Олехові є залізничні будинки та диспетчерська, що збереглися тут до наших днів.
Зміни у роботі громадського транспорту в Лодзі
Своєрідною спадщиною від німецьких нацистів в Лодзі стали зміни в роботі громадського транспорту. Окрім будівництва нових залізничних станцій, які використовувалися, здебільшого, для транспортування зброї та провізії для війська, а також для перевезення полонених у концтабори, відбулися деякі зміни і в роботі міських трамваїв.
Так, дослідники історії Лодзі стверджують, що так звані подвійні зупинки в місті з’явилися саме за часів німецької окупації у Другу світову війну. Йдеться про трамвайні зупинки, де одночасно можуть перебувати два трамваї. Вони вперше з’явилися в Лодзі у 1941 році. В наш час їх можна і досі побачити в деяких місцях – наприклад, біля ринку на вулиці Дольній.
Ще одним впровадженням німецьких нацистів в Лодзі стали низькі ціни на трамвайні квитки. Справа в тому, що до війни міські трамваї перебували у приватній власності, і тому поїздка на такому транспорті коштувала доволі дорого. Не кожен звичайний мешканець міста міг собі дозволити таку розкіш.
Однак саме завдяки окупаційній владі трамвай став популярним видом транспорту. З впровадженням низьких цін на квитки люди почали активніше послуговуватися саме ним. Та це було зроблено також з корисливих цілей – окупаційна влада хотіла лише, щоби робітники швидше діставалися до заводів та ефективніше там працювали.