Польські території, які перебували під німецькою окупацією, були розділені на дві частини. Помор’я, Великопольща, Сілезія, західна частина Лодзького воєводства, включно з Лодзю, увійшли до Третього Рейху. На решті земель було утворено Генерал-губернаторство з адміністративним центром у Кракові. З перших днів окупації німецька політика щодо польського суспільства носила репресивний характер. Нацисти розглядали поляків, як рабів, які мають працювати на благо Третього Рейху, пише lodzyes.eu.
Для того, аби було легше взяти під контроль захоплені території, було розроблено план знищення польської інтелігенції та еліти. Частиною цього плану стала кривава акція «Intelligenzaktion». На жаль, вона не оминула й місто Лодзь.
«Intelligenzaktion» – масове знищення польської інтелігенції та еліти
«Intelligenzaktion» – це була геноцидна акція нацистської Німеччини спрямована проти польських еліт. Вона розпочалася незабаром після вторгнення та окупації Польщі гітлерівцями.
Переслідуванню та фізичному знищенню підлягали громадсько-політичні діячі, ветерани польського війська, вчителі, священники, судді, підприємці, митці, члени національних організацій та інші члени суспільства.
Розстріли в межах репресивної акції «Intelligenzaktion» проводилися з вересня 1939 по квітень 1940 року в різних місцях Польщі.
Варто зазначити, що дана репресивна акція була лише невеликою частиною великого плану германізації, розробленого нацистською верхівкою, зокрема і для Польщі. Поляки та інші слов’янські народи визначалися нацистською расовою політикою, як «нижчі раси», «недолюди». Німецькі загарбники розглядали їх виключно, як рабів, які мають працювати на благо Рейху. Поляків було позбавлено низки громадянських прав, їм наказували кланятись німцям при зустрічі з ними на вулицях, заборонялося змінювати місце проживання, користуватися телефоном, відвідувати ті парки, в яких відпочивали німці тощо.
Нацисти вважали, що для того, аби легше взяти під контроль завойовану територію, потрібно знищити політичну, культурну та релігійну еліту, активних підприємливих людей.
«Тільки нація, правлячі верстви якої будуть знищені, буде зведена до ролі рабів», – так говорив нацистський лідер Адольф Гітлер у 1939 році.
Всього жертвами кривавої акції «Intelligenzaktion» стали близько 60 тис. осіб.
Винищення інтелігенції в Лодзі
Місто Лодзь та навколишні міста, які входять до воєводства, на жаль, теж не оминула винищувальна акція «Intelligenzaktion». Тут вона отримала кодову назву «Intelligenzaktion Litzmannstadt» (від тодішньої німецької назви міста – Ліцманштадт).
Під приціл нацистів потрапили політичні і громадські діячі, єврейська інтелігенція, вчителі, священники, письменники, журналісти, художники, фабриканти. Іншими словами всі, кого нацисти вважали «небажаними елементами», які могли б змусити поляків не бути покірними «німецьким панам».
Арешти інтелігенції та еліти відбувалися за заздалегідь складеними спеціальними списками, так званою «Спеціальною книгою поляків». Цікаво, що дані списки почали складатися ще до початку війни німецькою розвідкою у співпраці з німецькою меншиною, яка на той час мешкала в Польщі. У Лодзі, до речі, німці були доволі чисельною спільнотою.
У результаті арештів у Лодзі та воєводстві, проведених з 9 по 11 листопада 1939 року, було затримано близько 1500 осіб. Їх розміщували в трьох місцях: у кінотеатрі «Свобода» в Паб’яницях, на фабриці Байєра в Руді Паб’яницькій та у в’язниці в Радогощі, яка теж знаходилася в приміщенні однієї з колишніх фабрик. Остання зі згаданих локацій згодом стала основним місцем утримання інтелігенції заарештованої на території Лодзького воєводства. Звідти ув’язнених доставляли в штаб-квартиру гестапо, яка знаходилася у Лодзі на алеї Кароля Анштадта. Там діяв так званий «спеціальний суд».
Судилище над затриманими представниками інтелігенції тривало всього декілька хвилин. Всім ув’язненим «судді» виносили смертний вирок через розстріл.
Страчували представників еліти в лісі поблизу села Люцьмеж-Ляс, у Лаґевницькому лісі та на полігоні Брус в Лодзі.
Навесні 1940 року акція «Intelligenzaktion Litzmannstadt» повторилися та в основному була спрямована проти лодзької молоді. Після перебування у в’язниці в Радогощі заарештованих відправляли до концентраційного табору Дахау.
Серед жертв винищувальної акції «Intelligenzaktion Litzmannstadt», зокрема, був один із президентів Лодзі Олексій Ржевський, а також колишній віце-президент міста Вацлав Воєводський та фабрикант, історик і громадський діяч, пов’язаний з Лодзю, Мечислав Герц. У період проведення кривавої акції від рук нацистів також загинуло чимало освітян з Лодзі. Серед них Юзеф Аб, Арон Любошицький, Хаїм Познанський та інші.